Природа Галапагоських островів

Posted By on 19.07.2014

Говорять, що побувавши в 1835 році на Галапагоських островах, Чарльз Дарвін саме під впливом місцевої фауни та флори написав відому працю «Походження видів». Беручи до уваги той факт, що майже 98% території островів займає Національний парк, а в 1985 році вони стали біосферним заповідником міжнародного значення, можна лише здогадуватись наскільки цінна їх природа. Галапагоси являють собою 16 островів вулканічного походження і, на перший погляд, здаються пустельними та непривітними. Їх назва походить від іспанського «галапага», що означає «черепаха».

Дійсно, на островах мешкає велика кількість видів цих тварин. Наприклад, слонова або гігантська черепаха, панцир якої може сягати півтора метри в довжину. А ще один з підвидів має панцир, схожий на сідло. Це дозволяє тварині піднімати високо голову та їсти листя з дерев. Нажаль з кінця XVII ст. в наслідок діяльності піратів, що були не проти поживитися неповороткими тваринами, які крім того слугували «живими консервами», адже могли прожити в трюмі без їжі майже рік, − кількість черепах значно зменшилася.

Галапагоські острови також являються єдиним місцем, де можна зустріти морських ігуан. Перетинки на лапках цих тварин дозволяють їм плавати та пірнати за улюбленою стравою – морськими водоростями. Хоча, деякі ігуани відійшли вглиб островів і пристосувалися до харчування кактусовими плодами. Крім морських ящірок, тут також мешкають такі ендемічні види як морський котик та морський лев. Ще на островах мешкає аж 13 видів галапагоських в’юрків. Вважають, що предки цих тварин, прилетівши на острови, пристосувалися до різних видів їжі, таким чином уникнувши конкуренції між собою. Наприклад, земляний в’юрок має сильний дзьоб, що дає змогу легко розгризати насіння. А гострий та довгий дзьоб в’юрка-вампіра дозволяє пташці поживитися кров’ю інших тварин.

Але найцікавіший вид в’юркових – дятлові. Їх особливість полягає в тому, що для добування їжі вони використовують спеціальне знаряддя праці – сухі гілочки певної довжини. До того ж найкращі з них вони зберігають та завжди тримають при собі. А використовують їх ось так: тримаючи потрібну віточку в дзьобі, пташка виколупує личинку комахи зі щілини. Крім в’юрків на островах мешкає багато морських пташок, що живляться рибою – чайки, олуші та фрегати. До речі, останні полюбляють літати зграями та красти рибу з рибацьких суден. Самці фрегатів, аби привернути увагу самок, роздувають великі яскраво-червоні горлові мішки. Не зважаючи на близькість до екватора, на островах Ізабелла та Фернандіна мешкають пінгвіни. Представниками нелітаючого виду також є безкрилі баклани.

Флора Галапагоських островів не менш цікава, ніж фауна. Серед ендемічних рослин можна зустріти гігантську папороть. Чималу територію островів займають мангові ліса та зарослі кактусів і опунцій. На о. Рабіда ростуть бакутові дерева, дуже шановані місцевими жителями. Також цікавим явищем можна назвати рослинність острова Пласа, яка міняє свій колір кожен сезон.

На жаль, колись завезені на Галапагоси та здичавілі кози, собаки, коти і корабельні пацюки завдають чималої шкоди туземній природі. Хоча саме цей фактор сприяв пристосуванню деяких видів місцевих тварин до суворих умов конкуренції. Та й науковці приймають велику участь у відновленні та збільшенні популяції унікальної природи Галапагоських островів.