Цікаве про В’єтнам

Posted By on 11.03.2014

В’єтнам («країна в’єтів на сході») – це держава з неймовірно цікавою та різноманітною культурою. Навіть саме походження в’єтнамців пов’язане з легендою. Вважається, що вони походять від дракона та феї, що кохали один одного, але не могли жити разом через відмінність стихій. Тому вони, взявши з собою по 50 дітей, поселилися окремо в горах та біля моря. Ось так і виник в’єтнамський народ.

Ще однією з традицій В’єтнаму можна назвати національний вид спорту – такрав. Це своєрідна гра у волейбол, але для передачі м’яча використовують не руки, а ноги! В школах замість дзвоників використовують гонг. Цікавим явищем можна назвати театр ляльок на воді. Цей вид мистецтва з’явився саме тут і донині популярний як серед місцевих жителів, так і серед туристів. Виник театр в сільській місцевості і був пов’язаний із сільським господарством.

Спочатку для дійства використовували просто опудала, а потім почали вирізати спеціальних ляльок. Хоч би якою не була тематика вистави, але початок завжди один ї той же: під акомпанемент веселої традиційної музики на водяній сцені з’являється хлопчик-лялька Теу і промовляє звичну фразу: «Доброго дня всім! Мені, мабуть, немає потреби представлятися?!».

Між іншим, В’єтнам посідає 13 місце за чисельністю населення в світі. Та й середній вік у чоловіків та жінок відповідно – 70/75 років. Хоча 13% жінок безграмотні, та у всіх чоловіків зафіксована непогана грамотність. Цікавою можна назвати і мову в’єтнамців. Вони використовують аж шість інтонацій для висловлення. І кожною потрібно користуватися за певних обставин, адже в залежності від вимови міняється і значення! Ось чому так важко вивчити в’єтнамську. Хоча, вважається, що для людей з непоганим музичним слухом опанувати мову набагато легше.

Називаючи себе, ми завжди використовуємо «я», тоді як в’єтнамці використовують 8 займенників, зважаючи на стать, вік та статус співрозмовника. Крім того, вони рідко називають один одного по імені, а частіше використовують відношення спорідненості. Наприклад, чоловік може назвати дружину «молодша сестра», а дружина чоловіка – «старший брат». В’єтнамська мова єдина серед східноазіатських, що використовує латинський алфавіт, на який країна перейшла у 19 столітті. До цього користувалися китайськими ієрогліфами. Особливістю країни є і те, що 40% в’єтнамців мають прізвище Нгуєн. А ще 7 із 10 в’єтів мають ім’я або прізвище Жуань.

Довжина В’єтнаму з півночі на південь становить близько 1650 км. Це приблизна відстань від Лондона до Риму в Європі чи від Нью-Йорка до Маямі в США. А столиця Ханой розташована у тій же широті, що й відомі курорти на Гавайях та в Мексиці. Кожного року своєю неповторною та живописною природою тисячі туристів притягує бухта Халонг. Вона входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більше 75% території держави займають гори.

В’єтнам – це країна заповідників. Їх тут аж тридцять. Найкрупніший Йок Дон займає 1200 квадратних кілометри. В кожному з парків бажаючі можуть покататися верхом на слонах. Країна має найдовшу канатну дорогу над морем на курорті Нячанг, яка з легкістю доставить охочих туристів до острова.

В світі, де ніщо не дістається просто так, в більшості в’єтнамських ресторанів чай з льодом (а іноді навіть гарячий) ви зможете отримати безоплатно. Доречі, у в’єтнамців є цікава традиція не випивати повністю вміст чашки, а залишати трохи на дні. Щодня дорогами країни їздять понад 10 мільйонів мотоциклів. Це найпопулярніший засіб пересування у в’єтнамців. Тож будьте готові до великих заторів, котрі можна уникнути лише з полудня до першої години дня. У цей час у місцевих жителів післяобідній сон.